Заслухавши доповіді експертів програми ENPI FLEG II «Правозастосування й управління в лісовому секторі країн східного регіону дії європейського інструменту сусідства та партнерства» та провівши обговорення із представниками Мінагрополітики, ВО «Укрдержліспроект», комунальних лісогосподарських підприємств та наукових організацій сформовано такі пропозиції:

1. Державне стратегічне планування

  • Визначити єдину стратегію розвитку державних і комунальних лісогосподарських підприємств, як постійних лісокористувачів, поставивши їх у рівноправне становище. Підготувати Закон про основні засади Національної Лісової Політики

2. Контроль і управління

  • Враховуючи процес децентралізації влади, доцільно підготувати нову редакцію Лісового кодексу, концепція якого базуватиметься на основних засадах Національної Лісової Політики .
  • У новій редакції Лісового кодексу України необхідно чітко розмежувати на рівні держави функції формування і реалізації лісової політики, контролю, господарської діяльності. При цьому суб’єкт, що здійснює державний контроль у сфері ведення лісового господарства, повинен бути відстороненим від здійснення господарських функцій.

Під час впровадження програми ФЛЕГ(2009-2014 роки) експерти програми виявили низку серйозних недоліків відомчої моделі ведення лісового господарства, яка діє в Україні. Суміщення управління господарської діяльністю (включаючи торгівлю деревиною) із функціями законотворення та державного контролю призвело до підміни довгострокових національних інтересів короткостроковими інтересами окремого відомства, суб’єктів господарювання і груп впливу. Основні наслідки цього:

  • Численні корупційні ризики в лісовому законодавстві, які зумовили високий рівень корумпованості лісового сектору;
  • Погіршення структури, якості і стану лісів країни;
  • Стрімке зростання експорту необробленої деревини на фоні падіння обсягів виробництва лісопромислового сектору України;
  • Невиконання державних програм і концепцій;
  • Диференціація лісових підприємств за рівнем фінансового забезпечення, що відбувається на фоні їхнього відставання від державних лісових компаній європейських країн, яке посилюється. Відставання стосується як економічних показників, так і технічного, технологічного й кадрового забезпечення;
  • Високий рівень соціального невдоволення станом справ у лісовому секторі й збільшення кількості конфліктів, пов’язаних із використанням лісових ресурсів та веденням лісового господарства.