Збитки через незаконні рубки лісу, судові позови та заблоковані рахунки – у такій критичній ситуації доводиться працювати Старосамбірському дочірньому лісогосподарському підприємству «Галсільліс».

Підбиваємо підсумки року та говоримо про складну ситуацію на підприємстві з його директором Дмитром Єдинаком.
Дмитро Єдинак був призначений керівником підприємства через відкритий конкурс у вересні 2018 року. До того він був заступником директора Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс» з 2015 року, тож із проблемами підприємства знайомий давно.

• Як так сталося, що підприємство лісової галузі, здавалося би, такої перспективної та прибуткової, опинилося у скруті?

Ряд проблемних питань я отримав у «спадок» від попереднього керівника, пана Куця. Наприклад, кредиторська заборгованість підприємства становила 6,4 мільйона гривень, рівень дебіторської заборгованості – в межах 3 млн. грн. та 13 тис.м³ залишків нереалізованої лісопродукції.
Першочерговими проблемами, які необхідно було вирішувати терміново, були відсутність базового лісовпорядкування, відсутність офісного приміщення, заборгованість по податках та заробітній платі. До речі, середня заробітна плата на підприємстві складала близько 1270 грн, що було найнижчим показником серед комунальних лісогосподарських підприємств області. Дуже низькою була середня реалізаційна ціна – 358 грн за 1 м³.
Крім того, був ряд проблемних питань і у лісогосподарській діяльності підприємства. Варто зазначити, що у 2014 році, суцільні рубки проведено на площі 108 га., відповідно лісокультурний фонд підприємства був високим.

• Але ж чи вдалося зробити принаймні частину заходів, аби стабілізувати ситуацію?

Можна зараз говорити по-перше, про проведений державний аудит і, по-друге, про судові справи, покликані відновити справедливість.
У 2017 році Західний офіс державної аудиторської служби провів фінансовий аудит діяльності підприємства за період 2013 – І квартал 2017 року. У результаті встановили ряд фінансових порушень, зокрема, невідшкодування завданих незаконними рубками збитків, недотримання відпускних цін на лісопродукцію, які сформувалися на аукціонних торгах, непроведення своєчасної претензійно-позовної роботи з контрагентами-боржниками. Це призвело до втрати понад 600 тисяч гривень активів.
Аудитори встановили, що попередній керівник видав без звітування підзвітні кошти, чим вилучив майже 260 тисяч обігових коштів з підприємства. До того ж він узяв безвідсоткову позику на 765 тисяч та не повернув її, і так далі.

• Далі аудиту справа рушила?

Так, за цими фактами сьогодні тривають судові засідання за позовом нашого підприємства до пана Куця, наприклад, про стягнення понад 265 тисяч, про стягнення понад 765 тисяч. Ще в одній зі справ підприємство виступає як потерпіла сторона – це кримінальна справа по обвинуваченню Куця у службовій недбалості та розтраті майна, де розмір шкоди визначений у понад 600 тисяч гривень.

• Але ж у реєстрі є справи також і проти Старосамбірського ДЛГП «Галсільліс»…

Так, з 2016 року у Господарському суді Львівської області від ТзОВ «ДСЛ Вуд Юкрейн» є 15 позовів до Старосамбірського ДЛГП. Зокрема, 11 позовів щодо невиконання Старосамбірським ДЛГП умов договору про проведення лісозаготівельних робіт в частині оплати вартості виконаних робіт на загальну суму в мільйон гривень. У результаті судом було задоволено позови на понад 630 тисяч гривень.
Є ще позов від цієї ж компанії, у якому їм відмовлено. Подано позов щодо повернення передоплати або поставки товару, відповідно до договору про відступлення права вимоги – позов задоволено на суму 844 570 грн. Також вони подали позов на майже 900 тисяч щодо виконання договору на перевезення лісопродукції – у позові відмовлено через пропуск терміну позовної давності.
Але і нами подано зустрічний позов до ТзОВ «ДСЛ Вуд Юкрейн» на понад 2,3 мільйона гривень за поставку лісопродукції. Суд першої інстанції задовільнив його на 1,7 млн. Але нами вже подана апеляційна скарга на решту суми – майже 650 тисяч. Саме ці справи спричинили блокування рахунків підприємства. Проте, рішення по цих справах вже виходять на фінішну пряму і, найближчим часом, рахунки будуть розблоковані.

• Враховуючи те, що Старосамбірська райрада є співвласником підприємства, чи є у вас порозуміння з депутатами?

Старосамбірська районна рада дійсно на 49 % є власником підприємства. Тому до складу конкурсної комісії з виборів керівника від районної ради делегували чотирьох представників. Із них троє підтримали мене, а один утримався.
Під час погодження моєї кандидатури питання було виставлене на голосування у районні раді, де із загальної кількості лише п’ять депутатів мене не підтримали, троє проголосували «за», а інші утрималися. Тому стверджувати про однозначну підтримку чи не підтримку важко. Можливо, це пов’язано з наявністю особистих інтересів депутатів чи партій до діяльності підприємства.
Варто зазначити, що один з депутатів районної ради донедавна працював на підприємстві. Проте високих показників і результатів у його роботі не було. Тому, як показує досвід, критикувати завжди легше, ніж працювати.

• На початку ви сказали, що першочерговою проблемою було лісовпорядкування, але чи хтось займався вирішенням цього питання?

Так, нам вдалося дотягнути тут певних успіхів. Лісовпорядкування проведено, ми впровадили електронний облік деревини. Крім цього, серед успіхів хочу назвати й те, що ми провели ремонт офісного приміщення, чим покращили умови роботи працівників підприємста.

• Ви говорили про найменшу в регіоні зарплатню. Вирішуєте цю ситуацію, чи працівники досі мають дохід нижче мінімального?

Звісно, одним з головних завдань підприємства, крім погашення поточних платежів, було погашення заборгованостей по сплаті податків та вчасна виплата заробітної плати працівникам підприємства.
У нас 75 працівників, а рівень середньої заробітної плати одного працюючого тепер становить близько 6 тис. грн. Це при тому, що обсяги заготівлі лісопродукції знижено майже у двічі.
Щороку наше підприємство сплачує близько 4 мільйонів гривень податків у різні бюджети.

• А як щодо незаконних рубок? Буде не зовсім чесно говорити, що на Старосамбірщині цього немає.

Дійсно, зараз найбільш актуальною проблемою на Старосамбірщині є незаконні рубки деревини. Але ця проблема у нашому районі не є новою. Якщо проаналізувати обсяг незаконних рубок за 2004-2018 роки, то можна констатувати, що їх обсяг скоротився. Так, найвищий об’єм незаконних рубок зафіксований у 2006 році – 3557,9 м куб деревини, а за 11 місяців 2018 року – 635 м куб деревини, тобто один із найнижчих показників за останні майже 15 років.

Самовільні рубки по Старосамбірському ДЛГП за період 2004-2018 рр., м³

Можливо, це результат того, що до охорони лісових масивів, крім працівників підприємства, залучено приватні охоронні структури, створюються спеціальні рейдові бригади для охорони та захисту лісу.

• Якщо говорити про плани, яка стратегія на наступний рік?

Стратегія розвитку є напрацьована. Якщо загально, то це підвищення рівня економічних показників, проведення планових лісогосподарських заходів, зниження рівня самовільних рубок не вище середньозваженого показника по області.
Я розумію, що першочерговим нашим завданням є погашення існуючої заборгованості по податках перед бюджетами. Це дозволить вивести підприємство з кризи та забезпечить стабільну роботу. Оскільки без економіки, розвиток інших напрямів є безрезультатним.
Ще одним нашим завданням є боротьба з незаконними рубками деревини. У цьому напрямку роботи необхідно проводити не тільки з лісопорушниками, а й з кінцевими переробниками незаконно добутої деревини. Сьогодні у районі є близько двохсот пилорам, а у законному полі працюють лише одиниці. Якщо не буде можливості збути крадену деревину, то відпаде комерційна складова самовільних рубок.
Ми працюємо над впровадженням сучасних технологій у виробництво. Вже заплановано створення теплиці по вирощуванню садивного матеріалу із закритою кореневою системою, що дозволить розширити терміни створення лісових культур та період їх доповнення. Не менш важливим є проведення доглядових рубок за молодими насадженнями.
Я впевнений, що передбачені стратегічні напрямки доведуть скептикам, що комунальна лісова галузь на Старосамбірщині може розвиватися, виконувати екологічну функцію та наповнювати місцеві бюджети.